ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Поведінка учнів у надзвичайній ситуації

4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.
   Декілька загиблих щороку – трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.
   Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.
     Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.
     Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать

• вибухові речовини — хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

– бойові частки ракет;

– авіаційні бомби;

– артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

– інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

– ручні гранати;

– стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби:

– патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

– вибухові пакети;

– петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

– гранати;

– димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

– саморобні міни-пастки;

– міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

– наближатися до предмета;

– пересувати його або брати до рук;

– розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

– розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

– приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

Під час пожежі!

Якщо виникла пожежа – рахунок часу йде на секунди. Не панікуйте та остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Знайте де знаходяться засоби пожежегасіння та вмійте ними користуватися.

Правила протипожежної безпеки

1. Не грайся із сірниками та запальничками.

2. Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.

3. Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів, не суши речі над газовою плитою.

4. Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах,

5. Не вмикай багато електроприладів одночасно, електромережа може згоріти.

6. Обов’язково вимикай електроприлади, коли ідеш із дому. Але не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.

7. На дачі або у селі не відкривай грубку — від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.

Якщо виникла пожежа, а дорослих немає вдома

1. Якщо вогонь невеликий, накинь на нього товсту ковдру або залий водою.

2. Якщо горить шнур електроприладу, перш ніж залити полум’я водою, вийми штепсель електроприладу з розетки. Гасити увімкнені електроприлади водою не можна!

3. Якщо тобі не вдалося самостійно загасити вогонь, вибігай з квартири і клич на допомогу або дзвони за номером 1- 01.

4. Зателефонувавши до пожежної частини, чітко називай свої прізвище та адресу і повідом, що горить.

5. Не намагайся врятуватися від пожежі у шафі, кладовці або іншому тісному місці — можеш учадіти там від газів, що виділяються під час горіння.

6. Не можна відкривати вікно, доки вогонь у кімнаті не згас — свіже повітря підживить його і полум’я спалахне з новою силою.

7. Доки чекаєш на пожежників, не панікуй, шукай вихід із кімнати, але не намагайся вистрибнути у вікно.

8. Довірся пожежним, виконуй усе, що вони накажуть тобі.

9. Якщо ти знаєш, що хтось не може вийти з будинку, який горить, повідом про це дорослих або пожежних.

Що робити, якщо пахне газом

1. Якщо хтось із дорослих удома, негайно скажи їм про це.

2. Відкрий усі вікна та кватирки, провітри помешкання.

3. Перевір, чи перекриті на плиті конфорки горілок.

4. Якщо ти вдома один, негайно телефонуй до служби газу за номером 104.

5. Ні в якому разі не вмикай світло у загазованому та сусідніх приміщеннях і не запалюй вогонь.

Пожежа застала вас у приміщенні:

ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу;
обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо двері гарячі – не відчиняйте їх, дим та полум’я не дозволять вам вийти;
щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальше проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку;
присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть “Допоможіть, пожежа!”, а якщо ви не в змозі відкрити вікно – розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;
якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення (обов’язково зачиніть за собою всі двері);
якщо ви знаходитесь у висотному будинку не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі, використовуйте пожежну драбину, під час пожежі заборонено користуватися ліфтами.
У всіх випадках, якщо ви в змозі, викличте пожежну команду (телефон 101).

Пожежі в лісах, степах та на торфовищах

Масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть викликати ураження людей та тварин, спалах будівель в населених пунктах, дерев’яних мостів, дерев’яних стовпів ліній електромереж та зв’язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять.

Ви опинилися в осередку пожежі:

не панікуйте та не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі – повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому.

Правила пожежної безпеки під час відпочинку на природі, в лісі

Теплі весняні та літні дні сприяють відпочинку на природі. Більшість громадян виїздить за місто: на дачу, до води, у ліс. На жаль, на відпочинку люди забувають про правила поведінки в лісі, спричиняючи пожежі.
Перебуваючи в лісовій та парковій зоні на відпочинку, не забувайте дотримуватися вимог пожежної безпеки:
Виберіть місце для вогнища й обладнайте його.
Ніколи не залишайте вогнище без догляду.
Також небезпечною може бути просякнута мастилом, бензином, гасом чи іншою пально-мастильною речовиною ганчірка.
Пожежу може спричинити навіть заправка паливного баку машини при працюючому двигуні.
Залишена на сонячній галявині пляшка чи уламок скла, фокусуючи сонячне проміння, здатні спрацювати як запалювальні лінзи. Це досить часто призводить до самозагоряння лісових масивів.
Спалювання сухої трави та пожежі, спричинені безконтрольністю цього процесу, набувають дедалі загрозливіших масштабів. Під час горіння разом із травою, сухостоєм та опалим листям пошкоджується й верхній гумусний шар, який відповідає за родючість землі. Отже, користі від спалювання немає жодної.

Правила поводження з небезпечними предметами і речовинами

При виявленні небезпечних речовин і предметів (снарядів, бомб, мін тощо), а також хімічних речовин у вигляді аерозолю, пилу, в крапельно-рідинній формі з неприємним запахом необхідно:

• не доторкатися до небезпечних речовин і предметів;

• припинити доступ до виявлених небезпечних речовин і предметів;

• повідомити службу оперативного реагування району, міста, районну чи міську санітарно-епідемічну службу, управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, відділ внутрішніх справ.

• негайно вийти за межі зони зараження (забруднення);

• при попаданні отруйних речовин на шкіру, одяг, взуття негайно видалити їх ватним тампоном, папером або іншими підручними засобами;

• після виходу із зони зараження необхідно провести часткову обробку відкритих частин тіла водою, бажано з милом, полоскання рота, гортані, носа, очей;

• відчувши ознаки ураження, негайно звернутися до лікарні.

Необхідні дії при виявленні боєприпасів і вибухово небезпечних предметів часів Другої світової війни та сучасності

Красива і багата земля України. Рясніє вона широколистими лісами, ставками та річками, садами. Але вона ще таїть неждану небезпеку. Шістдесят п’ять років минуло з тих пір, як закінчилася Велика Вітчизняна війна, а земля все ще не перестає воювати.
На жаль, в Україні в цілому ніколи не публікували повні статистичні дані про загибель людей (особливо дітей), які підірвалися на ржавому металі Великої Вітчизняної війни. Але факт, залишається фактом – декілька загиблих у рік – трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку в пункт прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Доречі, знайти сьогодні “небезпечну іграшку” можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ визначити набагато складніше.

До вибухонебезпечних предметів відносяться:

вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само розповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів;
боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника;
піротехнічні засоби;
ракети (освітлювальні, сигнальні);
саморобні вибухові пристрої – це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення.

Саме тому необхідно жорстко дотримуватись правил поведінки при виявленні таких предметів.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

наближатися до предмету;
пересувати його або брати в руки;
розряджати, кидати, ударяти по ньому;
розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
приносити предмет до дому, у табір, школу.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

Перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірте ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).

Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові “трофеї” або такі, що не вибухнули.

У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

При виявленні ВНП

При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

зберігати спокій;
негайно повідомити про знахідку представників пожежно-рятувальної служби та міліції за номерами телефонів 101 та 102;
не палити;
не користуватись запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, що можуть його утворювати;
не торкатись до підозрілої речі руками або іншими речами;
у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення;
залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, при можливості організувати охорону на безпечній відстані, як зазначено нижче.

Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;
негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;
перевірте, як йдуть справи у сусідів – їм може знадобитися допомога;
якщо Ви опинилися поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб подивитись або допомогти рятівникам.

Найкраще, що Ви можете зробити – залишити небезпечне місце.

Правила поводження з вибухонебезпечними знахідками

При виявленні вибухонебезпечних та вогненебезпечних предметів категорично забороняється :

Торкатися снарядів, мін та інших вибухонебезпечних предметів і засобів імітації, які не розірвалися.
Про кожен снаряд, гранату, імітаційний заряд, що не розірвався, слід доповісти у військовий комісаріат в установленому порядку.
Заходити (заїжджати) на території де є снаряди, міни, бомби, запали та інші вибухонебезпечні предмети.
Ці ділянки мають бути позначені покажчиками і знаками з відповідними попереджувальними написами.
Проводити стрільбу різного виду патронами з навчальної і саморобної зброї.
Використовувати петарди без відповідної інструкції.

Необхідно бути особливо обережним в роботі з бензином, антифризом та іншими речовинами, які легко займаються чи є отруйними речовинами.

Не допускати миття рук, деталей та одягу вогненебезпечними рідинами.

У разі нещасного випадку слід обов’язково звернутися до медичної служби (за телефоном 103) або до дорослих.

Правила безпечної поведінки з тваринами

Навколо тебе існує дивовижний світ живих істот, створених природою: тварини і комахи. Деяких з них ти можеш бачити кожного дня на вулиці або ж удома, інші мешкають у дикій природі. Ми розповімо тобі:

про те, як треба поводитися з деякими видами тварин і комах;
як убезпечити себе від ризиків настання нещасних випадків у поводженні з тваринами і комахами.

Про домашніх улюбленців

У тебе є вдома собака чи кіт або ж інша домашня тваринка? Тоді тобі буде дуже цікаво послухати наступні поради для безпечного утримання твого улюбленця:
Якщо ти знайшов на вулиці та підібрав або придбав якусь тваринку, ніколи не приховуй цього від батьків.
Якщо ж в тебе з’явився маленький друг, обов’язково покажи його ветеринарові для призначення відповідних щеплень. Це захистить твого улюбленця від хвороб та зробить безпечні ігри з ним.
Візьми у ветеринарного лікаря поради щодо особливостей даної тваринки, її породи. Дізнайся, як потрібно з нею повoдитися, як треба за нею доглядати, яким чином її годувати і що забороняється їй робити.
Слідкуй за чистотою і охайністю твого улюбленця.
Якщо поведінка твого утриманця здається тобі підозрілою: агресивною чи хворобливою, або ж він нічого не їсть, відразу сповісти про це батьків і покажіть тваринку ветеринарові.
Кожного разу після прогулянки з улюбленою тваринкою обов’язково мий руки.
Ніколи не намагайся вдарити, штовхнути свого утриманця, адже цим ти можеш злякати його, і він через це може нанести тобі пошкодження.
Якщо ти якимось чином при контакті чи грі з маленьким другом отримав подряпини або укуси, негайно скажи про це батькам і проконсультуйся з лікарем для оброблення рани. Це особливо важливо, якщо це сталося при контакті з незнайомою, бездомною твариною.
Поводься з утриманцем лагідно, так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою. Пам’ятай, що це жива істота, яка потребує твоєї уваги та догляду.
Якщо ти раптом на вулиці зустрівся з незнайомою твариною чи комахою, запам’ятай наступне
   - не наближайся і не намагайся торкнутися незнайомої тваринки. Ти можеш її налякати, а вона у відповідь може завдати тобі шкоди: вдарити або ж укусити;
   - пам’ятай, що особливо кольорово-яскраві комахи привертають до себе увагу своїм забарвленням, і спокусливі малюки тягнуться взяти їх у руки, щоб роздивитися. Це небезпечно! Оскільки багато з них є отруйними видами;
   - якщо ж ти, наприклад, зустрів на вулиці незнайому собаку чи зграю собак, і вони дивляться у твій бік, перше, що треба зробити - не рухатися у бік тварин. Головне, не панікуй, не зли тварин і різко не втікай. Цим ти можеш роздратувати собак і вони поженуться за тобою. Намагайся обережно йти в протилежний бік або залізти на дерево чи сховатися.

Правила безпеки з електричними приладами

Кожен день ти користуєшся електричними приладами, але потрібно знати, що вони криють у собі небезпеку. Так, дія електричного струму на людину може призводити до електричних травм та пошкоджень, таких як скорочення м'язів, що супроводжується сильним болем, втратою свідомості, порушенням роботи серця чи дихання (або обох цих порушень разом). Іноді трапляються нещасні випадки від дії електричного струму, які приводять до смерті людини. Та щоб уникнути багатьох неприємностей, тобі достатньо завжди пам’ятати та дотримуватись правил поводження з електричними приладами:

Електронагрівальні прилади, такі як електрочайник, електросамовар, електропраска, електрокамін та інші, потрібно включати в електромережу справними.
Якщо ти дивишся телевізор, а екран погас або почав миготіти, ні в якому разі не можна по ньому стукати. Він може загорітися або навіть вибухнути. Його треба негайно вимкнути.
Якщо щось потрапило до телевізора, радіоприймача та інших електроприладів, які працюють, треба в першу чергу їх вимкнути. Ні в якому разі не можна лізти туди олівцем чи іншим предметом, коли електроприлад увімкнутий.
Переважна кількість побутових електроприладів є переносними, і при цьому часто виникає пошкодження їх ізоляції. Також буває, що електричний дріт обірвався чи оголився. У таких випадках ні в якому разі не торкайся оголених місць, бо це може призвести до травми.
Не залишайте без нагляду увімкненими в розетку електроприлади.
Забороняється тягнути за електричний шнур руками, тому що він може обірватися і вразити електричним струмом.
Не можна заповнювати водою ввімкнені в електромережу чайники, кавоварки, каструлі.
Не торкайся мокрими руками та не витирай вологою ганчіркою електричні кабелі, штепсельні розетки, вимикачі, інші електроприлади, ввімкнені в електромережу.
Не можна підвішувати речі на кабелі.
Не можна бавитись із штепсельними розетками – це загрожує твоєму життю.
Коли ідеш з дому – всі електроприлади мають бути вимкнені.
Використання електричних приладів не за призначенням або невміле користування ними, може призвести до пожежі!

Але якщо вже так сталося, що електричне обладнання загорілося, то перш за все потрібно:

вимкнути електрорубильник. (А ти знаєш, де знаходиться електрорубильник твого помешкання? Якщо ні, тоді негайно попроси своїх батьків показати тобі його і навчити, як ним користуватися!)
якщо знеструмити електромережу неможливо, то слід пам’ятати: не можна застосовувати для гасіння воду та пінні вогнегасники, можна лише порошкові;
терміново телефонуй за номером 101 і викликай пожежників на допомогу.

Якщо електроприлад зайнявся, спробуй діяти за такою схемою:

обмотай руку сухою ганчіркою, висмикни вилку з розетки;
накрий палаючий предмет ковдрою;
повідом дорослих про пожежу.

Під час прогулянки ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

підходити до оголених дротів і чіпати їх руками;
розводити багаття, запускати повітряних зміїв під лініями електропередач;
гратись поблизу підстанцій.

Якщо не забувати ці прості правила, то можна уникнути багатьох неприємностей.

Пам’ятай, несправності в електромережі й електричних приладах може усунути лише спеціаліст-електрик!

Правила безпеки при поводженні з газом

У нашій країні як паливо широко використовується газ. Майже в кожній квартирі встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі чи котли.
   Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім'ї, починаючи зі шкільного віку, мусить знати і суворо дотримуватись правил безпечного користування газом, знати, до яких наслідків призводить порушення цих правил.
   Природний газ майже вдвічі легший за повітря і при витоку з приладів і газопроводів піднімається, скупчуючись у верхніх зонах приміщень.
Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, до них додають домішки, у результаті чого з’являється запах гнилої капусти.
   Запам’ятай, що газ, яким користуються у побуті, є горючою речовиною і порушення правил користування ним може призвести до виникнення пожежі.
   Для попередження виникнення пожежонебезпечної ситуації потрібно правильно користуватися побутовими газовими приладами.

Запам’ятай основні вимоги для попередження пожежі:

Забороняється користуватися несправними газовими приладами чи використовувати їх не за призначенням.
Не можна залишати без нагляду працюючі газові прилади, бо на випадок затухання одного з пальників в приміщення починає надходити газ, він накопичується та, змішуючись із повітрям, утворює вибухонебезпечну суміш. Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг не загасив полум’я.
Якщо газ потрапив у повітря приміщення, негайно слід закрутити кран подачі газу і провітрити приміщення.
Категорично забороняється сушити білизну чи волосся над плитою із запаленими пальниками.
Не можна розміщувати біля газової плити речовини, що можуть легко займатися: папір, тканини тощо.

Порядок дій при виявленні запаху газу:

ні в якому разі не використовуй сірники, запальнички та інші джерела відкритого вогню; не вмикай світло та будь-які електроприлади; не користуйся електродзвінками квартир; не використовуй телефони з дисковими номеронабирачами;
негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани на плиті;
відчини вікно і двері, створивши протяг для провітрювання приміщення;
виклич аварійну службу газу за телефоном 104 і залиш приміщення.

Порядок дій у разі вибуху газу та пожежі в приміщенні:

негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними;
терміново повідом аварійну службу газу за телефоном 104;
негайно повідом пожежну охорону за телефоном 101;
якщо є постраждалі - виклич швидку медичну допомогу за телефоном 103.

Правила поведінки при отруєнні газом:

відчини вікна, двері;
потерпілого необхідно винести на вулицю і розстебнути одяг на грудях. На голову покласти холодний компрес, а до ніг – грілку, оббризкати обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт, напоїти міцним чаєм, кавою.

Будь завжди уважним при користування газом, неухильно дотримуйся правил експлуатації газових приладів – у цьому запорука твоєї безпеки!

ПАМ’ЯТАЙ, користуватись газовим приладдям можна тільки після того, як дорослі детально пояснять тобі правила поводження з ними і ще деякий час наглядатимуть за тим, чи правильно ти все виконуєш.

Що треба знати про безпеку руху на велосипеді

Кожній дитині хочеться мати власний автомобіль. Така можливість у тебе з’являється вже у ранньому дитинстві, коли батьки купують тобі триколісний велосипед. Коли ти підростаєш, батьки замінюють його на двоколісний. На цьому велосипеді тебе вже не можуть наздогнати дорослі, і ти почуваєш себе вільним. І ось ти вже зовсім дорослий, тобі виповнилось 16 років, і у тебе з’являється велосипед з мотором, який називається мопедом. На ньому ти вже їздиш по дорозі поруч з автомобілями, а іноді навіть можеш їх обігнати.
Але тобі слід пам’ятати про те, що катання на велосипеді та мопеді може бути небезпечним. Ти можеш впасти і сильно поранитись. Ти можеш впасти і сильно поранитися, потрапити в аварію. Через це ми хочемо дати тобі деякі поради.
Насамперед, тобі слід постійно їздити у шоломі, який захищатиме найважливішу частину твого тіла – голову. При купівлі цього предмета приділи особливу увагу тому, щоб:

він гарно, зручно на тобі сидів;
ремені добре застібалися;
ти почувався у ньому комфортно.

Твій велосипед також має бути безпечним для тебе. Тому у нього повинні бути:

передні гальма;
задні гальма;
дзвінок або інший сигнал;
світлий прожектор для їзди вночі;
білий світловідбивач спереду;
жовтий світловідбивач на педалях.

Правила користування велосипедом і мопедом:

кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та в інших безпечних місцях;
рухатися по дорозі на мопедах дозволяється людям, які досягли 16-річного, на велосипедах — 14-річного віку;
мопеди і велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом та світловідбивачами: спереду — білого кольору, з боків — оранжевого, ззаду - червоного;
для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на мопеді необхідно увімкнути освітлення, на велосипеді — ліхтар (фару).

Водіям мопедів і велосипедів забороняється:

керувати мопедом або велосипедом з несправними гальмами, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості - з неувімкненою фарою і заднім ліхтарем на мопеді чи без світловідбивачів на велосипеді;
рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїжджій частині, коли поряд є велосипедна доріжка;
рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7-ми років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);
під час руху триматися за інший транспортний засіб;
їздити не тримаючись за руль та знімати ноги з педалей (підніжок);
перевозити пасажирів на велосипеді, за винятком дітей до 7 років, на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками;
буксирування мопедів і велосипедів;
буксирування причепа, не передбаченого для експлуатації з цими транспортними засобами.

Перш ніж сідати за кермо велосипеда чи мопеда, – переконайся у його справності, а саме:

перевір гальма, звуковий сигнал (дзвінок);
переконайся у наявності ручного насоса і набору інструментів;
переконайся, що ланцюгова передача закрита спеціальним щитком;
перевір накачування шин, відрегулюй кермо і сідло за зростом.

Правила безпечної поведінки коли ти один вдома

Правила поведінки на льоду

Зима — чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід. Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

Ця інформація досить цікава:

Лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.
Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.
Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.
При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.
Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;
клич на допомогу;
намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;
намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;
вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.
Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:

покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;
знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);
оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:

крикни, що ти йдеш на допомогу;
наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
підклади під себе лижі, дошку, фанеру;
обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);
не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;
витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку.

Будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід !

Перша допомога при гіпотермії (переохолодженні)

Ознаки гіпотермії:

тремтіння і озноб, які можуть бути відсутніми на пізніших стадіях; - оніміння;
втрата координації рухів;
зніяковіння, незвична манера поведінки;
температура тіла нижче 35 град. С.

Якщо в потерпілого одночасно спостерігаються ознаки відмороження і гіпотермії, в першу чергу надавайте допомогу як при гіпотермії. Цей стан може призвести до смерті, якщо людину терміново не зігріти, але навіть у цьому випадку не варто залишати без уваги відмороження, яке при тяжкому ступені може призвести до ампутації пошкодженої частини тіла.

Гіпотермія належить до невідкладних медичних станів. Дотримуйтесь принципів надання першої допомоги і виконайте додатково спеціальні заходи при гіпотермії:

викличте "швидку медичну допомогу";
поступово відігрійте постраждалого, загорнувши його в ковдри або сухий теплий одяг;
не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко, не занурюйте його в теплу воду, швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми;
будьте надзвичайно уважними при поводженні з потерпілим;
по можливості прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки з теплою водою);
дайте тепле пиття, якщо потерпілий при свідомості.

Найкраще, якщо відігрівання буде відбуватись з середини тіла (тепле пиття) одночасно з відігріванням з зовні.

Перша допомога при обмороженні

З настанням морозної погоди зростає небезпека для людського організму. Якщо Ви вирішили прогулятися по пухкому снігу, то повинні пам’ятати що холод – досить розповсюджена причина охолодження, простудних захворювань або обмороження.
     Аби вберегти себе, рекомендується тепло одягатися, не носити тісне взуття, а перед виходом на холод бажано поїсти та випити гарячого чаю або кави.
     Обличчя від сильних морозів можна захистити, якщо перед виходом на вулицю змастити його кремом для обличчя. Також слід пам`ятати, що вживання алкоголю під час морозів сприяє швидкому охолодженню організму.
     Обмороження наступає при тривалій дії холоду на ту чи іншу ділянку тіла. Найчастіше страждають відкриті частини тіла - вушні раковини, ніс, щоки, а також кисті та стопи.
     По-перше, існує дві стадії обмороження – легке і сильне. При легкому обмороженні заморожуються верхні шари шкіри. У цих частинах тіла кровотоку менше, адже розташовані вони найдалі від серця.
     Поширена думка, що місце обмороження потрібно розтерти, та ще мокрим снігом – це надзвичайна омана! Кристалики снігу тільки роздряпають вашу уражену шкіру, ускладнивши ситуацію. «Врятувати» легко обморожену ділянку допоможе сухе тепло, наприклад, ваша власна тепла рука. Сильне обмороження в міських умовах буває рідко. Під час нього в шкірі формуються крижані кристали, які можуть зруйнувати тканини, аж до їх омертвіння. Вас має насторожити почуття здерев’яніння кінцівок.
   При перших ознаках ознобу або обмороження треба постаратися підсилити кровообіг на постраждалій ділянці тіла: якщо мерзнуть ноги, корисно робити широкі махи вперед - назад (30-50 разів), якщо руки - енергійні махи від плеча, швидке стискання пальців у кулаках і розтискання. При обмерзанні носа, щік, вух можна, для того, щоб викликати приплив крові до обличчя, пройти деяку відстань, сильно нагнувшись уперед, або зробити 10-15 глибоких нахилів уперед. Якщо це не допомагає, рекомендується розтерти постраждале місце сухою чистою вовною (не снігом!) або просто долонею до відновлення чутливості шкіри.
У разі сильного обмороження постраждалу людину насамперед слід перенести в тепле приміщення і приступити до поступового зігрівання. Краще зігрівати у ванні з водою кімнатної температури. Проводячи обережний масаж усіх частин тіла, температуру води поступово доводять до 36° С. Коли шкіра порожевіє, починають проводити реанімаційні заходи (штучне дихання і непрямий масаж серця). Як тільки з'явиться самостійне дихання і постраждалий опритомніє, його переносять у ліжко, тепло вкривають, дають гарячий солодкий чай, каву, молоко, можна тепле вино.
   Уберегти себе від обмороження дуже просто, головне пам'ятати кілька важливих правил. Якщо Ви знаєте, що Ви плануєте довгий час перебувати на холоді, візьміть із собою у термосі гарячу їжу та напої. Якщо вологість повітря підвищена, уникайте тривалого перебування в холодних сирих приміщеннях. Не варто перебувати на холоді стомленому, спітнілому або в нетверезому стані. Одягайтеся тепло й зручно, взуття не повинно бути вологим, тісним, інакше це може порушити кровообіг. Беріть із собою рукавиці, а не рукавички - саме пальці рук є одними з найуразливіших місць обмороження. Час від часу перевіряйте стан відкритих частин тіла й голови, щоб вчасно запобігти обмороженню.

Правила безпеки в інтернеті

ГАЛЬЧИНЕЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ